3.1 ћетоди передач≥ даних по цифровому каналу
≤снують два методи передач≥
низькошвидк≥сних даних по цифровому каналу: метод простого накладенн¤ ≥ метод кодуванн¤ фронт≥в.
ћетод накладенн¤ передбачаЇ
стробуванн¤ ≥нформац≥йних ≥мпульс≥в посл≥довн≥стю б≥льш коротких ≥мпульс≥в, у
результат≥ чого кожен ≥нформац≥йний ≥мпульс перетворюЇтьс¤ в пачку коротких
≥мпульс≥в (рис. 3.1). «азначене перетворенн¤ легко реал≥зуЇтьс¤ за
допомогою схеми зб≥гу, на один вх≥д ¤коњ подаютьс¤ ≥нформац≥йн≥, а на ≥нший Ц
стробуюч≥ ≥мпульси (CI).
–исунок 3.1
” приймальному устаткуванн≥
≥нформац≥йн≥ ≥мпульси в≥дновлюютьс¤ за огинаючою прийн¤тою ≥мпульсною посл≥довн≥стю.
ќск≥льки при такому метод≥ передач≥ ≥нформац≥йн≥ ≥ стробуюч≥ ≥мпульси не
синхрон≥зован≥ м≥ж собою, то в≥дновленн¤ ≥нформац≥йних ≥мпульс≥в в≥дбуваЇтьс¤ з
крайовими перекручуванн¤ми, максимальна величина ¤ких () дор≥внюЇ тактовому ≥нтервалу (пер≥оду повторенн¤)
стробуючих ≥мпульс≥в (), тобто ,
а в≥дносна величина крайових перекручень , де†≥ †− швидкост≥
поток≥в ≥нформац≥йних ≥ стробуючих ≥мпульс≥в в≥дпов≥дно.
„им вище частота проходженн¤
стробуючих ≥мпульс≥в () у пор≥вн¤нн≥ з частотою повторенн¤ ≥нформац≥йних ≥мпульс≥в
(), тим менше величина крайових перекручувань. ƒл¤ заданих
значень †≥ †припустима швидк≥сть
передач≥ ≥нформац≥йних ≥мпульс≥в складаЇ величину =.
Ќаприклад, дл¤ =0,05 ≥ =8†припустима швидк≥сть
передач≥ даних . ƒл¤ передач≥ низькошвидк≥сних даних (наприклад, телеграфних
сигнал≥в) по каналу передач≥ дискретноњ ≥нформац≥њ ÷—ѕ ≤ ћ-30 використовуЇтьс¤
посл≥довн≥сть ≥мпульс≥в першого розр¤ду (–1) канального ≥нтервалу Iќ.
Ўвидк≥сть передач≥ цього каналу =8 .
ќск≥льки,зазвичай, >, то дл¤ повного використанн¤ пропускноњ спроможност≥
цифрового каналу в ньому можна орган≥зувати к≥лька канал≥в передач≥ даних. ≥льк≥сть
цих канал≥в визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м .
Ќаприклад, дл¤ заданих значень =5%, =8 †≥ =50 Ѕод величина
†канал≥в.
ѕеревагою методу накладенн¤ Ї
його простота. Ќедол≥к Ц низька ефектив≠н≥сть використанн¤ цифрового каналу.
оеф≥ц≥Їнт використанн¤ цього каналу ( )
чисельно дор≥внюЇ в≥дносн≥й величин≥ крайових перекручувань, тобто .
ћетод накладенн¤ через низьку
ефективн≥сть використанн¤ пропускноњ спроможност≥ цифрового каналу
використовуЇтьс¤ дл¤ передач≥ сигнал≥в з≥ швидк≥стю не вище 1200. “ак, наприклад, при значенн¤х =64†(дл¤ передач≥ даних
використовуЇтьс¤ ќ÷ ) ≥ =1200†величина , тобто крайов≥ перекручуванн¤ невелик≥, але ≥ коеф≥ц≥Їнт
використанн¤ цифрового каналу вкрай низький ( =0,02).
≤снують б≥льш ефективн≥, хоча ≥
б≥льш складн≥ методи передач≥ даних, що забезпечують п≥двищенн¤ ефективност≥
використанн¤ цифрового каналу. ќдним з цих метод≥в Ї метод кодуванн¤ фронт≥в
≥нформац≥йних ≥мпульс≥в (метод ковзного ≥ндексу).
ћетод кодуванн¤ фронт≥в
передбачаЇ передачу ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть ≥ напр¤мок переход≥в у дискретному
сигнал≥ (фронт≥в ≥нформац≥йних ≥мпульс≥в) всередин≥ тактового ≥нтервалу †≥мпульсноњ
посл≥довност≥ цифрового каналу. ÷¤ ≥нформац≥¤ передаЇтьс¤ кодовими
комб≥нац≥¤ми, що складаютьс¤ з †розр¤д≥в. «наченн¤
першого (стартового) розр¤ду визначаЇ на¤вн≥сть фронту (переднього або
заднього) ≥нформац≥йного ≥мпульсу в середин≥ тактового ≥нтервалу , значенн¤ другого Ц напр¤мок переходу ≥нформац≥йного
≥мпульсу (з нижнього р≥вн¤ Ђ0ї у верхн≥й Ђ1ї Ц 1, з верхнього р≥вн¤ Ђ1ї у
нижн≥й Ђ0ї Ц 0). «наченн¤ ≥нших n-2 розр¤д≥в визначають положенн¤ фронту
≥нформац≥йного ≥мпульсу в середин≥ тактового ≥нтервалу. ƒл¤ n=3 значенн¤ 1 може
в≥дпов≥дати положенню фронту в л≥в≥й половин≥ тактового ≥нтервалу , а 0 Ц у прав≥й половин≥ ≥нтервалу . якщо n=4, то положенн¤ фронту визначаЇтьс¤ з точн≥стю до †тривалост≥ ≥нтервалу .
ѕриклад, що по¤снюЇ розгл¤нутий
метод передач≥ даних дл¤ n=3, наведений на рис. 3.2.
- 0
–исунок 3.2
¬≥дновленн¤ переданого сигналу в
приймач≥ зд≥йснюЇтьс¤ ≥з затримкою на «†(за n=3). ¬≥дносна
величина крайових перекручувань складаЇ значенн¤ , тобто в †рази менше, н≥ж при метод≥
простого накладенн¤ †т≥Їю самою частотою
стробуючих ≥мпульс≥в ≥ швидк≥стю передач≥ цифрового каналу.ќск≥льки дл¤
кодуванн¤ фронту ≥нформац≥йного ≥мпульсу необх≥дно не менше трьох ≥мпульс≥в
цифрового каналу, то максимальне значенн¤ коеф≥ц≥Їнта використанн¤ цього каналу
складаЇ величину .
” метод≥ кодуванн¤ фронт≥в момент
змiни р≥вн¤ ≥нформац≥йного
≥мпульсу ≥ положенн¤ стартового ≥мпульсу, що вказуЇ на¤вн≥сть ц≥Їњ зм≥ни, не
синхрон≥зован≥ м≥ж собою. ÷е викликаЇ Ђковзанн¤ї стартового ≥мпульсу по часов≥й
ос≥, що визначило ≥ншу назву цього методу Ц Уметод ковзного ≥ндексуФ.