4.3.2 ≈лементи в≥део≥мпульсного сигналу

Ћ≥н≥йн≥ коди формуютьс¤ з окремих елемент≥в в≥део≥мпульсного сигналу. як елементи в≥део≥мпульсного сигналу використовуютьс¤ зТЇднанн¤ в≥део≥мпульс≥в ≥ пауз всередин≥ тактового ≥нтервалу, що в≥дводитьс¤ дл¤ передач≥ одиничного елемента (розр¤ду, символу, б≥ту) сигналу. –озгл¤немо вар≥анти елемент≥в в≥део≥мпульсного сигналу п≥д час виконанн¤ таких умов:

Ц ≥мпульси пр¤мокутн≥;

Ц тривал≥сть ≥мпульс≥в τ дор≥внюЇ T₀ або 0,5T₀ (T₀ Ц тривал≥сть тактового ≥нтервалу);

Ц передн≥й фронт ≥мпульс≥в зб≥гаЇтьс¤ з початком або ≥з серединою тактового ≥нтервалу;

Ц ампл≥туда ≥мпульс≥в дор≥внюЇ A/2;

÷им умовам в≥дпов≥дають дев'¤ть елемент≥в в≥део≥мпульсного сигналу, наведен≥ на рис. 4.5.

 

 

–исунок 4.5

 

¬икористовуючи дл¤ передач≥ ≥нформац≥йних Д1Ф ≥ Д0Ф комб≥нац≥њ будь-¤ких двох ≥з наведених в≥део≥мпульсних сигнал≥в можна створити C²₉=36 вар≥ант≥в л≥н≥йних сигнал≥в.

†††††††† ¬ажливими параметрами л≥н≥йних код≥в Ї:

-P_е †− середн¤ потужн≥сть елемента сигналу;

-P_т − середнЇ значенн¤ потужност≥ складовоњ тактовоњ частоти (“„) у л≥н≥йному сигнал≥ при р≥вн≥й ≥мов≥рност≥ передач≥ У1Ф ≥ У0Ф, тобто за умови P(1)=P(0)=0,5;

-†− коеф≥ц≥Їнт ст≥йкост≥ ознак “„ за р≥зних можливих ≥мов≥рност¤х передач≥ У1Ф ≥ У0Ф. ƒл¤ код≥в ≥з K_“=0 з метою забезпеченн¤ тактовоњ синхрон≥зац≥њ необх≥дно передбачати заходи дл¤ п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ ознак “„.

” табл. 4.1 наведено к≥лька вар≥ант≥в л≥н≥йних код≥в ≥ значенн¤ њхн≥х параметр≥в P_е, P_т,  т.

 

“аблиц¤ 4.1

 

 

« наведеноњ табл.4.1 випливаЇ, що найб≥льшу потужн≥сть, а, отже, ≥ максимальну завадост≥йк≥сть, мають л≥н≥йн≥ коди, що використовують взаЇмно протилежн≥ елементи (S₁(t) ≥ S₂(t); S₃(t) ≥ S₄(t)). ” вс≥х ≥нших наведених сигнал≥в потенц≥йна перешкодозахищен≥сть нижче максимальноњ на 3...9 дЅ.

Ќайб≥льш ефективним Ї б≥≥мпульсний код (його елементи S₃(t) ≥ S₄(t)), параметри ¤кого (P_е,P_т,K_т) вище аналог≥чних параметр≥в ус≥х л≥н≥йних код≥в з елементами, що наведен≥ в табл. 4.1 ќчевидним недол≥ком б≥≥мпульсного коду Ї двократне зб≥льшенн¤ швидкост≥ передач≥, а, отже, ≥ розширенн¤ спектра сигналу пор≥вн¤но з кодом NRZ.

”с≥ л≥н≥йн≥ коди зручно розд≥лити на коди, формуванн¤ ¤ких не призводить до зм≥ни тактовоњ частоти, ≥ коди, формуванн¤ ¤ких супроводжуЇтьс¤ зм≥ною тактовоњ частоти.