4.3.5  оди з високою щ≥льн≥стю одиниць

Ќедол≥к коду „ѕ≤ Ц можлив≥сть по¤ви довгих посл≥довностей Ђнул≥вї ≥ пов'¤зана з цим можлив≥сть збою тактовоњ синхрон≥зац≥њ усуваЇтьс¤ в так званих кодах з високою щ≥льн≥стю одиниць ( ¬ў-n), що Ї модиф≥кац≥¤ми коду „ѕ≤ (ћ„ѕ≤). ” код≥  ¬ў-n к≥льк≥сть нул≥в, що випливають п≥др¤д, не маЇ перевищувати n. «вичайно величина n=2 (код  ¬ў-2) ≥ n=3 (код  ¬ў-3). якщо в переутворен≥й посл≥довност≥ к≥льк≥сть п≥др¤д наступних Ђнул≥вї не перевищуЇ n, то посл≥довн≥сть символ≥в л≥н≥йного коду формуЇтьс¤ за правилом формуванн¤ коду „ѕ≤. « по¤вою числа Ђнул≥вї б≥льше n кожна група з n+1 нул≥в зам≥нюЇтьс¤ визначеною кодовою комб≥нац≥Їю т≥Їњ ж довжини (n+1), що складаЇтьс¤ з Ђодиницьї ≥ Ђнул≥вї. —труктура ц≥Їњ комб≥нац≥њ вибираЇтьс¤ такою, щоб вона забезпечувала чергуванн¤ пол¤рностей ≥мпульс≥в у н≥й ≥ забезпечувала порушенн¤ б≥пол¤рност≥ у формованому л≥н≥йному код≥. ÷е дозвол¤Ї збалансувати код ≥, ¤к насл≥док, знизити плаванн¤ базовоњ л≥н≥њ до припустимоњ величини, а також дозвол¤Ї на приймальн≥й сторон≥ в≥дновити порушен≥ посл≥довност≥ Ђнул≥вї.

≤з с≥мейства код≥в  ¬ў-n з високою щ≥льн≥стю одиниць найб≥льш широко використовуютьс¤  ¬ў-3 (у первинних, вторинних ≥ четверинних ÷—ѕ Ц ≤ ћ-30, ≤ ћ-120, ≤ ћ-480). ” цьому код≥ (англ≥йська абрев≥атура HDB-3) група з 4-х Ђнул≥вї зам≥нюЇтьс¤ кодовою комб≥нац≥Їю B00V або 000V. ≤мпульс B формуЇтьс¤, ¤кщо м≥ж сус≥дн≥ми групами њх 4-х Ђнул≥вї к≥льк≥сть Ђодиницьї парна, тобто ≥мпульс B доповнюЇ к≥льк≥сть Ђ1ї м≥ж двома Ђпаузамиї з 4-х Ђнул≥вї до непарного числа. ѕол¤рн≥сть ≥мпульсу ¬ завжди протилежна пол¤рност≥ попереднього ≥мпульсу. ≤мпульс V формуЇтьс¤ пост≥йно при ви¤вленн≥ групи з 4-х нул≥в, а його пол¤рн≥сть зб≥гаЇтьс¤ з пол¤рн≥стю попереднього ≥мпульсу. ѕосл≥довна зм≥на пол¤рност≥ ≥мпульсу V, що порушуЇ чергуванн¤ пол¤рност≥ ≥мпульс≥в у кодов≥й посл≥довност≥, вир≥внюЇ к≥льк≥сть позитивних ≥ негативних ≥мпульс≥в у л≥н≥йному код≥. Ќа рис.4.8 наведено приклад формуванн¤ коду  ¬ў-3.

 

–исунок 4.8

 

¬плив будь-¤коњ одиночноњ помилки призводить або до порушенн¤ правила чергуванн¤ пол¤рност≥ ≥мпульс≥в, або знищуЇ ран≥ше введене порушенн¤ закону чергуванн¤ пол¤рност≥. ¬ обох випадках помилка ви¤вл¤Їтьс¤ за нескомпенсован≥стю порушенн¤ пол¤рност≥ ≥мпульс≥в. –азом з тим коду  ¬ў-3 властиве ¤вище розмноженн¤ помилок. ¬ипадков≥ помилки можуть викликати в процес≥ перетворенн¤ л≥н≥йного коду  ¬ў-3 у дв≥йковий код по¤ву додаткових помилок. Ќаприклад, ¤кщо в передан≥й груп≥ +1 0 -1 +1 перекручуЇтьс¤ символ -1, то на прийом≥ група +1 0 0 +1 буде сприйн¤та ¤к комб≥нац≥¤ B00V, що буде зам≥нена на 0000. “аким чином, зам≥сть одн≥Їњ помилки з'¤витьс¤ три. ¬важаЇтьс¤, що значенн¤ коеф≥ц≥Їнта розмноженн¤ помилок у процес≥ декодуванн¤ може складати в≥д 1,18 до 1,26.

—прощена схема перетворювача ун≥пол¤рного дв≥йкового сигналу в код  ¬ў-3 наведена на рис. 4.9.

 

–исунок 4.9

 

ѕереутворений ун≥пол¤рний ≤ ћ сигнал надходить у 4-розр¤дний рег≥стр зсуву. якщо в ≤ ћ сигнал≥ в≥дсутн≥ посл≥довност≥ з 4-х ≥ б≥льше Ђнул≥вї, то ≤км-сигнал, затриманий у рег≥стр≥ зрушенн¤, надходить у пристр≥й под≥лу, де розд≥л¤Їтьс¤ на два потоки пот≥к ≥мпульс≥в непарних (нпар) ≥ пот≥к ≥мпульс≥в парних (пар) розр¤д≥в ≥ без порушенн¤ чергуванн¤ пол¤рност≥ ≥мпульс≥в надходить на вх≥д формувача б≥пол¤рного сигналу. якщо ж в≥дшукувач посл≥довност≥ 0000 визначить на¤вн≥сть у рег≥стр≥ посл≥довност≥ з чотирьох Ђнул≥вї, то в≥н (в≥дшукувач) видаЇ в рег≥стр сигнал, що переводить рег≥стр ≥з посл≥довного в р≥вноб≥жний режим роботи, тим самим, дозвол¤ючи запис у його осередки комб≥нац≥њ B00V.

¬≥дшукувач парност≥ пост≥йно формуЇ кодову комб≥нац≥ю B00V у р≥вноб≥жному код≥. «наченн¤ B може дор≥внювати 0 або 1. «наченн¤ B=1 при парному числ≥ ≥мпульс≥в на виход≥ рег≥стра ≥ B=0 Ц при непарному (що в≥дпов≥даЇ правилу формуванн¤ коду  ¬ў-3).  р≥м того, ≥мпульс з виходу в≥дшукувача посл≥довност≥ 0000 надходить у пристр≥й порушенн¤ пол¤рност≥, де п≥сл¤ затримки на часовий ≥нтервал м≥ж позиц≥¤ми ¬ ≥ V ≥мпульс≥в (р≥вний 2-м тактовим) формуЇтьс¤ в≥дпов≥дний сигнал дл¤ порушенн¤ чергуванн¤ пол¤рност≥ ≥мпульс≥в на виход≥ формувача б≥≥мпульсного сигналу. « виходу формувача б≥≥мпульсного сигналу л≥н≥йний сигнал видаЇтьс¤ у л≥н≥ю звТ¤зку.

Ќа приймальн≥й сторон≥ в≥дновлюЇтьс¤ форма ≥ структура переданого
сигналу, дл¤ чого з прийн¤того сигналу виключаютьс¤ комб≥нац≥њ B00V ≥ 000V (тобто ви¤вл¤ютьс¤ ≥ в≥дновлюютьс¤ передан≥ групи 0000). ¬и¤вленн¤ групи 0000 зд≥йснюЇтьс¤ за такими ознаками:

Ц на¤вн≥сть ≥мпульс≥в з однаковою пол¤рн≥стю з попереднього на четвертому (≥) тактовому ≥нтервал≥ ц≥Їњ кодовоњ комб≥нац≥њ;

Ц в≥дсутн≥сть ≥мпульс≥в з пол¤рн≥стю, протилежноњ пол¤рност≥ попереднього ≥мпульсу, на третьому (≥-1), другому (≥-2) ≥ першому (≥-3) тактових ≥нтервалах;

Ц на¤вн≥сть ≥мпульс≥в на (≥-4) тактовому ≥нтервал≥, що передуЇ першому тактовому ≥нтервалу кодовоњ комб≥нац≥њ 0000.

—прощена схема перетворювача коду  ¬ў-3 у дв≥йковий ун≥пол¤рний код наведена на рис. 4.10.

 

 

–исунок 4.10

 

ѕрийн¤тий сигнал у код≥  ¬ў-3 випр¤мл¤Їтьс¤ ≥ розд≥л¤Їтьс¤ на два
цифрових потоки, що в≥дпов≥дають пол¤рност≥ прийн¤тих ≥мпульс≥в. ≤нформац≥¤ про приналежн≥сть ≥мпульсу до того або ≥ншого потоку записуЇтьс¤ у пристр≥й пам'¤т≥.

—умарний пот≥к ун≥пол¤рних ≥мпульс≥в з виходу схеми јЅќ-1 надходить у рег≥стр. ¬их≥дн≥ сигнали пристрою пам'¤т≥ анал≥зуютьс¤ визначниками B00V ≥ 000V комб≥нац≥й. «а на¤вност≥ т≥Їњ або ≥ншоњ комб≥нац≥њ формуЇтьс¤ сигнал скиданн¤, що через јЅќ-2 зд≥йснюЇ скиданн¤ (до 0000) вм≥сту рег≥стра зрушенн¤.

Ѕлизькими до коду  ¬ў-3 (Ќƒ¬-3) Ї коди BnZS.

” код≥ B3ZS група з трьох Ђнул≥вї зам≥нюЇтьс¤ одн≥Їю комб≥нац≥Їю B0V або 00V. ≤мпульс ” в≥дпов≥даЇ правилу чергуванн¤ пол¤рност≥ ≥мпульс≥в, а V р Ц порушуЇ це правило. ≤мпульс ” доповнюЇ до непарного числа к≥льк≥сть ≥мпульс≥в м≥ж сус≥дн≥ми ≥мпульсами V.

” код≥ B6ZS група ≥з шести Ђнул≥вї зам≥нюЇтьс¤ одн≥Їю комб≥нац≥Їю виду 0BV0BV. ѕол¤рн≥сть ≥мпульсу B протилежна, а пол¤рн≥сть символу V зб≥гаЇтьс¤ з пол¤рн≥стю попереднього ≥мпульсу. ѕ≥д час формуванн¤ посл≥довност≥ трир≥вневих код≥в виробл¤Їтьс¤ пост≥йне вир≥внюванн¤ числа переданих позитивних ≥ негативних ≥мпульс≥в. ¬ажливим параметром таких код≥в Ї поточне значенн¤ цифровоњ суми , де †Ц будь-¤к≥ ц≥л≥ числа, †Ц значенн¤ символу коду (+1, 0 або -1) в i-му тактовому ≥нтервал≥.  ожному коду в≥дпов≥даЇ св≥й д≥апазон поточноњ цифровоњ суми. ѕеревищенн¤ поточною сумою припустимого д≥апазону зм≥ни дозвол¤Ї ви¤вл¤ти помилки п≥д час передач≥. «окрема, д≥апазон зм≥ни цифровоњ суми в цьому код≥ дор≥внюЇ трьом.

Ќа в≥дм≥ну в≥д розгл¤нутих у парно-виборчому тр≥йковому (ѕ¬“) ≥ майже р≥зницевому кваз≥тр≥йковому (ѕ–  ) кодах зд≥йснюЇтьс¤ не зам≥ненн¤ груп Ђнул≥вї, а перетворенн¤ кожноњ пари дв≥йкового коду в пари символ≥в тр≥йкового коду. “ому створюЇтьс¤ два набори (дв≥ моди) тр≥йкових символ≥в з позитивною ≥ негативною цифровою сумою. ” табл. 4,2 наведено зазначен≥ набори дл¤ перетворенн¤ дв≥йкового коду в модиф≥кований ѕ¬“ код.

 

“аблиц¤ 4.2

 

 

ѕерех≥д в≥д одного набору до ≥ншого в≥дбуваЇтьс¤ п≥сл¤ кожноњ пари 00 ≥ 11, що забезпечуЇ р≥вн≥сть числа позитивних ≥ негативних ≥мпульс≥в у формован≥й посл≥довност≥ ѕ¬“ коду.

ѕари символ≥в дв≥йкового коду виду +1+1, 00, ≥ -1-1 не використовуютьс¤ у ѕ¬“ код≥. ѕо¤ва цих комб≥нац≥й у процес≥ зворотного перетворенн¤ ѕ¬“ коду в дв≥йковий на прийом≥ вказуЇ на в≥дсутн≥сть синхрон≥зац≥њ по кодових групах тр≥йкового коду.

ƒ≥апазон зм≥ни цифровоњ суми в посл≥довност¤х символ≥в, закодованих ѕ¬“ кодом дор≥внюЇ трьом.