6.1 ќсобливост≥ плез≥осинхронноњ цифровоњ ≥Їрарх≥њ

 

ќсновою побудови телекомун≥кац≥йних мереж Ї системи передач≥ плез≥осинхронноњ (PDH) ≥ синхронноњ цифровоњ ≥Їрарх≥њ (SDH).

ѕлезiосинхронна ≥Їрарх≥¤ розроблено на початку 80-х рок≥в минулого стол≥тт¤. —истеми передач≥ ц≥Їњ ≥Їрарх≥њ вважалис¤ перспективними. ѕаралельно розвивалис¤ три њњ р≥зновиди Ц американська, Ївропейська ≥ ¤понська. ¬ ≥нтересах розвитку глобальних телекомун≥кац≥й прийн¤то визначен≥ заходи дл¤ њх ун≥ф≥кац≥њ ≥ можливого об'Їднанн¤. –озвиток систем передач≥ плез≥осинхронноњ ≥Їрарх≥њ йшло по шл¤ху ун≥ф≥кац≥њ устаткуванн¤, зменшень енергоЇмност≥, ваги ≥ габарит≥в апаратури. ќднак дос¤гнут≥ техн≥чн≥ характеристики, а головне, принципи плез≥осинхронноњ ≥Їрарх≥њ не можуть бути повною м≥рою задовольн¤ти бузупинно зростаюч≥ вимоги до телекомун≥кац≥й. –озвиток зв'¤зку йде по шл¤ху глобал≥зац≥њ (створенн¤ глобальних ≥нформац≥йних мереж) ≥ одночасно по шл¤ху персон≥ф≥кац≥њ (доведенн¤ р≥зноман≥тних послуг до кожного користувача). ” цих умовах ≥стотно зросла необх≥дн≥сть у зб≥льшенн≥ швидкост≥ передач≥ вс≥х зростаючих поток≥в ≥нформац≥њ, необх≥дн≥сть в оперативному й ефективному керуванн≥ цими потоками ≥ контролю ¤кост≥ передач≥ сигнал≥в, стану тракт≥в передач≥ з метою забезпеченн¤ високоњ над≥йност≥ цих тракт≥в ≥ телекомун≥кац≥йноњ мереж≥ в ц≥лому.

ќсоблив≥стю систем PDH Ї поканальне (побайтове) мультиплексуванн¤ т≥льки сигнал≥в основного цифрового каналу (ќ÷  Ц пот≥к ≈0 з≥ швидк≥стю†††† 64 кб≥т/с) у пот≥к первинноњ групи ≈1 (2048 кб≥т/с). ‘ормуванн¤ поток≥в б≥льш високих р≥вн≥в (двiйкових ≈2(8448 кб≥т/с), трiйкових ≈3 (34368 кб≥т/с), четвiркових (139264 кб≥т/с) зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом поб≥тового мультиплексуванн¤ з вир≥внюванн¤м швидкостей методом п≥дстановки службових символ≥в. ” результат≥ дл¤ вид≥ленн¤ того або ≥ншого компонентного потоку з потоку б≥льш високого р≥вн¤ (агрегатного) необх≥дно зд≥йснювати покрокове демультиплексуванн¤ цього потоку. “ак, наприклад, дл¤ вид≥ленн¤ необх≥дних ќ÷  (поток≥в ≈0) з потоку ≈4 необх≥дно цей пот≥к розд≥лити на 4 потоки ≈3, пот≥к ≈3 розд≥лити на 4 потоки ≈2, пот≥к ≈2 Ц на 4 потоки ≈1 ≥ лише п≥сл¤ цього з потоку ≈1 можна вид≥лити необх≥дн≥ потоки ≈0. Ќа рис. 6.1 наведена схему, що по¤снюЇ наведений процес демультиплексуванн¤.

–исунок 6.1

«азначена особлив≥сть прийн¤тна п≥д час передач≥ ≥нформац≥њ в≥д одного вузла до ≥ншого з достатньо р≥дкими в цьому випадку процесами введенн¤/виведенн¤.
≤нша справа, коли необх≥дно забезпечити введенн¤/виведенн¤ поток≥в ≈0 або ≈1 з потоку, наприклад, ≈4 у той або ≥нший оф≥с, установу, в≥дд≥ленн¤ банку, к≥льк≥сть ¤ких достатньо велика. ” цьому випадку апаратурна реал≥зац≥¤ введенн¤/виведенн¤ компонентних поток≥в ускладнюЇтьс¤, експлуатац≥¤ такоњ мереж≥ може стати невиг≥дною. ќчевидно, що неможлив≥сть вид≥ленн¤ компонентного потоку без демультиплексуванн¤ агрегатного Ї недол≥ком ≥Їрарх≥њ PDH.

≤ншим ≥стотним недол≥ком плез≥осинхронних систем Ї в≥дсутн≥сть у них функц≥й мережного керуванн¤ ≥ контролю, що забезпечують керуванн¤ потоками, њхню маршрутизац≥ю, безперервний контроль ¤кост≥ ≥ над≥йност≥ передач≥ ≥нформац≥њ. ѕередбачен≥ в цих системах засоби керуванн¤ ≥ контролю слабк≥ та недостатньо ефективн≥. Ѕ≥льш того, розширити ц≥ функц≥њ, а тим б≥льше, автоматизувати њхню реал≥зац≥ю з використанн¤м комп'ютер≥в, практично неможливо, тому що дл¤ розм≥щенн¤ в≥дпов≥дних додаткових сигнал≥в у циклах передач≥ плез≥осинхронних систем в≥дсутн≥ в≥льн≥ позиц≥њ.

ќсоблив≥стю формуванн¤ агрегатних поток≥в Ї залежн≥сть синхрон≥зац≥њ компонентних поток≥в в≥д синхрон≥зац≥њ агрегатних поток≥в. ƒл¤ в≥дновленн¤ порушеноњ синхрон≥зац≥њ потр≥бно достатньо багато часу, що призводить до втрати пропускноњ спроможност≥ ≥ зниженн¤ ¤кост≥ передач≥ ≥нформац≥њ.

 р≥м того, одним з недол≥к≥в †плез≥осинхронних †систем †Ї †в≥дсутн≥сть †повноњ сум≥сност≥ р≥зних стандарт≥в цих систем (американськоњ, Ївропейськоњ ≥ ¤понськоњ).

ѕрагненн¤ усунути ц≥ недол≥ки п≥д час розробки нових мережних телекомун≥кац≥йних технолог≥й призвело до створенн¤ систем синхронноњ цифровоњ ≥Їрарх≥њ (SDH).