6.6 Докладна схема формування модуля STM-1 з потоків Е1

 

Приклад логічної схеми формування модуля STM-1 з потоків Е1 зображений на рис. 6.5

На схемі позначкою  зображена операція додавання до елементів схеми тієї або іншої службової інформації (заголовка, покажчика та ін.)

Слід зазначити, що у фізичній схемі формування модуля STM-1 положення окремих елементів не відповідає їхньому місцю в логічній схемі.

Розглянемо послідовність операцій, виконуваних у процесі формування модуля  STM-1.

 

Рисунок 6.6

 

1. Усе починається з формування контейнера З-12, наповнюваного потоком Е1. Потік Е1 можна подати у вигляді 32-х байтової послідовності, що циклічно повторюється з частотою фрейму STM-1, яка дорівнює 8 кГц. Для двостороннього узгодження швидкостей до потоку Е1 додається 2 байти (2 б), що вирівнюють і деяких інших біт, позначених на схемі «біти».

2. На другому кроці до контейнера З-12 додається маршрутний заголовок VC-12 POH довжиною 1 байт. У результаті формується віртуальний контейнер VC-12 розміром 35 байт за 1 цикл (тривалістю 125 мкс), що відповідає швид­кості передачі 35×8×=2,24 Мбіт/с.

3. ДО VC-12 додається покажчик PTR (пойнтер) довжиною в 1 байт, у результаті чого VC-12 перетворюється в трібний блок TU-2 довжиною 36 байт, що відповідає швидкості 35×8×=2,306 Мбіт/с. Трібний блок відображується у вигляді матриці, що складається з 9 рядків і 4-х колонок (9 4 байт).

4. На наступному кроці здійснюється побайтове мультиплексування 3-х трібних блоків. У результаті формується група трібних блоків TUG-2 розмірністю 3 36=108 байт. (9 12=108 байт – 9 рядків і 12 колонок), що відповідає швидкості передачі 108 8 =6,912 Мбіт/с.

5. Далі 7 груп трібних блоків TUG-2 мультиплексується, до отриманого потоку ємністю 756 байт додається 18 службових байт (92 байт), що складаються з поля індикації нульового покажчика NP1, і фіксованого порожнього поля (наповнювача) – FS. У результаті розмір TUG-3 складає 774 байта (986 байт), що відповідає швидкості передачі

774×8×=47,616 Мбіт/с.

6. На наступному кроці відбувається формування віртуального контейнера верхнього рівня VC-4 шляхом побайтового мультиплексування 3-х блоків TUG-3 з додаванням до отриманого потоку маршрутного заголовка VC-4 POH
(9 байт) і службових FCVC-4 18-ти байт. У результаті формується фрейм віртуального контейнера розміром 2349 байт (9  261 байт), що відповідає швидкості передачі 2349×8×=150,336 Мбіт/с.

7. На наступному кроці формується адміністративний блок AU-C шляхом додавання до віртуального контейнера VC-4 покажчика адміністративного блоку (пойнтери) AU-4 PTR довжиною 9 байт. У результаті формується адміністративний блок, AU-4, розміром 2349+9=2358 байт(9262 байта), що відповідає швидкості передачі  2358×8×=150,912 Мбіт/с. Покажчик AU-4 PTR розміщується на п'ятому рядку поля секційних заголовків SOH.

8. Потім формально утвориться група адміністративних блоків AUG. Як було раніше зазначено, ця група не вимагає ніяких перетворень і зберігається для забезпечення можливості спільної роботи американської PDH.

9. На останньому етапі до групи AUG додаються секційні заголовки регенераторної RSOH і мультиплексорної MSOH секції із загальним розміром 72 байти (89 байт). Заголовки розміщуються в рядках 1 – 3 і 5 – 9 матриці, що відображує структуру фрейма STM-1 (рис. 5.7) Таким чином, розмір фрейму дорівнює 2430 байт (9270 байт), що відповідає швидкості передачі STM-1 2430×8×=155,52 Мбіт/с.

Потік, створюваний модулем STM-1, містить  потоків (каналів) E0 (64 кбіт). ЦСП ІКМ-1920 забезпечує при меншій швидкості (139,264 мбіт/с) передачу 1920 каналів Е0, тобто на 30 каналів більше). Отже, надмірність потоку, створюваного STM-1, більша, ніж надмірність потоку Е4, створюваного ЦСП ІКМ-1920. Кількісно відносно Е0 вона однакова для STM-1 , а для ЦСП ІКМ-1920 . Таким чином, надмірність потоку STM-1 вдвічі більше надмірності потоку Е4.

Разом з тим, збільшення надмірності виправдане перевагами SDH перед PDH – простота введення/виводу потоків PDH зі складу STM-1 без мульти­плексування всього циклу передачі, підтримка функцій керування і контролю під час експлуатації, зручність взаємодії декількох мережних операторів на стиках міжнародних мереж і т.д.