6.8 Секційні заголовки (SOH) і покажчик (PTR)

 

Поле секційних заголовків і покажчика містить 9 9=81 байт, що відповідає швидкості передачі 81 64 кбіт/с = 5148 кбіт/с. У його склад входять заголовки регенераторної (RSOH), мультиплексорної (MSOH) секцій і покажчик (PTR).

Заголовок RSOH забезпечує контроль і керування передачею в межах регенераторної секції. Він доступний усім мережним елементам. Може бути прочитаний і змінений мережними елементами, що мають на це право. Його обсяг – 3 9=27 байт (верхні 3 рядки і 9 колонок блоку заголовків SOH).

Заголовок MSOH забезпечує контроль і керування передачею в межах
мультиплексорної секції. Він може бути змінений тільки термінальним устаткуванням або устаткуванням уведення/виведення (кросами-з'єднувачами). Його обсяг – 5 9=45 байт (нижні 5 рядків і 9 колонок блоку заголовків SOH).

Формат і стислий зміст функцій SOH наведені на рис. 6.9.

 

 

А1, А2                   – Циклова синхронізація

IO                 – Iндикація передавача (безперервне тестування)

У1, У2          – Контроль парності

Е1, Е2                    – Службовий зв'язок

F1                 – Технічне обслуговування

Д1, Д2, Д3   – Мережне керування, зв'язок між мережними елементами

Д4...Д12       – Мережне керування, зв'язок між мережними елементами

К1, К2                   – Автоматичне захисне переключення

S1                 – Якість і джерело тактової синхронізації

М1                – Iнформація про комутаційні помилки

Z1, Z2                    – Pезерв для розвитку

 – Резерв для міжнародного використання

 – Резерв для національного використання

 – Використання залежить від середовища

 

Рисунок 6.9

Як видно з рис. 6.9, інформація для циклової синхронізації повторюється тричі, однак це не є наслідком необхідності забезпечення стабільної синхронізації, а є результатом розвитку американського першого варіанта синхронної цифрової ієрархії SONET.

Канали передачі даних Д1, Д2, Д3 і Д4 .. Д12 забезпечують передачу інформації про стан мережі, його елементів і керуючої інформації зі швидкістю 192 (3 64) або 576 (9 64) кбт/с. Байти Z1...Z2 зарезервовані для стандартизації додаткових задач.

Кожний віртуальний контейнер доповнюється покажчиком. Основною задачею покажчиків (пойнтерів) є індикація позицій контейнерів, схованих у потоці даних. Вони відзначають початок віртуальних контейнерів з їхнім заповненням, що дозволяє визначати місце розташування (позицію) кожного біта в поле корисного навантаження. Пойнтер контейнера VC-4 формується з 9-ти байт (4-й рядок блоку заголовка SOH) і завжди знаходиться на фіксованих позиціях відносно початку циклу STM-1. Початок VC-4 визначається оцінкою значення пойнтери. Віртуальні контейнери більш низького рівня можуть переміщатися усередині VC-4. Позиції пойнтерів у підлеглих блоках фіксовані стосовно початку VC-4 і можуть бути знайдені підрахунком бітів.

Зокрема, покажчик VC-12 обсягом 1 байт розташовується на початку вмісту контейнера, у результаті формується трібний блок TU-12 (рис. 6.10).

 

Рисунок 6.10

 

Покажчик кожного з трьох віртуальних контейнерів VC-3, мультиплексованих в обсяг VC-4, розташовуються шляхом побайтового мультиплексування в поле покажчика VC-4.

У ЦСП ієрархії PDH положення окремих вхідних компонентних потоків визначається їх розміщенням у циклі передачі відносно синхросигналу, який визначає початок циклу. У SDH положення контейнерів знаходиться під час обробки максимум двох пойнтерів.